I just wanna to feel.......

Гориииии, я їду!!!!!!!! Ну не можу я злишитись тут на вихідні)) пробач коханий Львів, я кидаю тебе заради гір!!! заради м"якості і чистоти снігу, заради кокетства ялиць, заради теплих обіймів і виснаженості від катання! нароблю мільйони ангеликів, наліплю тисячі сніжок і запосміхаю всесвіт:)))
фото- jojjik

Маю величезну слабкість! Обожнюю годувати книжки закладками. іноді трапляются книги, в яких майже на кожній сторінці є місце, що торкнуло до глибини серденько. тоді я вкладаю у неї якусь класнючу закладку(на типові закладки не схожі зовсім) і книжки в мене перетворюются на товстезні скрині дивних речей і уривків))) От ділюсь шматочком листопадової книго-скриньки. Автор Д.Матіяш "Реквієм для листопаду". книга не типово сюжетна, а більше схожа на розлогу медитацію дівчинки, що шукала своє місце в світі. Ділюсь шмачними кавалками:) ( Читати тут )

Ми читаємо книгу на двох. "Імперію янголів" Вербера. Як же смачно гортати сторінки, які ще пам"ятають тепло пальців, наздоганяти сюжет, якщо не було часу читати. Казкові відчуття, коли шматок,вже мною прочитаний, ти ще не наздогнав. Або коли ти в очікуванні моєї реакції на поворот сюжету. Одним словом-СМАКОТА! Особливо, якщо за плечима уже кілька смачних досвідів з подорожами на двох, театром на двох.... от в скриньку додався Джазбез на двох, йога на двох, светрик на двох, кава на двох :)
висновок: діління на 2 - не зменшує, а додає вартості! І нехай мене пробачаь математики:)

Німфи - духи земної поверхні, втілення природних сил, усамітнені в лісах і горах подалі від культурних центрів. Після загибелі їх брата Гіаса, гіади(німфи дощу) померли від горя і Зевс перетворив їх на зірки в сузір"Ї, яке видно в Греції лише під час дощу.
Головними німфами вважались водні, за античним лексиконом німфа означає джерело. Вони довговічні, хоча і смертні. Джерело може висохнути, дерево - засохнути... Німфи-чутливі як сама природа і потребують до себе турботливого ставлення. Часто вони наводять на людину божевілля, посилають дар пророцтва і натхнення. до таких натхненних німф відносятся музи.
писи:я можу про грецьку міфологію говорити годинами, тому мабуть зупинюсь. просто ділюсь своєю любов"ю до німф, німфенною любов"ю і любовно-німфенною частинкою себе :)

Бувають миті, коли якісь непримітні події, люди, моменти, настрої, погляди проникають через невидимі отвори прямісінько в душу. тоді мені хочется малювати-малювати-малювати... це не прогнозуєтся, не приходить на замовлення, не замовляєтся на вільний час. от так і щойно, доки мала читала, легкість і прозорість моєї душі наповнювалась новою нотаткою... з нізвідки взятих букв-слів...



в шухляді лежить ще багацько ескізиків, яким думаю треба дати життя. вони ж теж мають аналог в моїй душі

казковість дня почалась з тепло-обіймального ранку.сонечко звабило нас втекти з міста. добрались з пригодами до замку і пригріло в обіймах нас оце дерево. так затишно і по-домашньому почуватись будь-де - мабуть одна з наших хороших рис. чудесами повертаємось до рідного нам обом Львова і встигаємо на виставу. "Амнезія, або маленькі подружні злочини"...в темному залі плакали ми обоє. Не можливо знайти інтимнішу мить, аніж пережити 3 години вчорашнього театрального мовчання. Дізнались один про одного стільки нового, що жодними словами не відкрити душу глибше. і от уже цілу добу по тому вискакують з уст уривки фраз з вистави. Арт-нувошна кафешка зігріла враження кавуською з какао та яблучним глінтвейном. в мокрій бруківці мерехтіли зорі і відбиття ліхтарів. опівнічна вечеря і нічний Кім Кі-Дук. словом, не день, а місяць :)
Здаєтся мені, що в мене забули вмонтувати біологічний годинник:) Відчуття часу мені зовсім не притаманне. вчорашній день тягнувся приємну вічність, сьогоднішній втік з-під підноса:)) де ми загубили цілісіньку суботу? ;)

писи:Львівський Академічний театр ім.Л.Курбаса-найкращий у Всесвіті!

... до клякс! :) Я обожнюю клякси! обожнюю замурзяні руки, носи, речі і затраскані стіни:))в нас в академії навіть пара була, на якій ми місяць кляксили:) (ну, звісно ж треба було потім здати на перегляд мільйон композицій, монотипій, графіки і тд., але це не важливо) Клякси просто божественні! з них виростає те, що ви хочете бачити саме в цю мить! І якщо ви мені не виріти, спробуйте порозважатись з фактурами і кляксами і через півгодинки вас від них не віддереш:)
писи: ну і в дизайн їх теж досить кльово використати можна :)


( ще кілька )

Здаєтся врешті я прощупала осінь. Густу і загадкову. Провела вчорашній день на березі озера...пропахлась романтикою наскрізь. І сподіваюсь надовго :)



А взагалі настрій отакий

От якби всі панельні "сихівські" будинки були такими)))

Я вже місяць намагаюсь написати цей пост...( обережно, сум )

Знайшла вільну хвилинку на роботі і подивилась старі кумедні реклами. Деякі з них :)


"Найкраще одягнені чоловіки Америки" (Гиии:)
( ще кілька кумедних )

Всі ми були маленькі і бавились іграшками. Я не вийняток і ляльки, це мабуть невід"ємна частинка мого дитинства. Але сьогодні я пів дня в магії ляльок-витворів мистецтва. Стікаю як морозиво по батареї... Просто бракує слів...
писи: чоловікам з слабкими нервами не дивитись! деякі ляльки-дико спокусливі....





( спокуса тут :) )

Ми зараз на роботі працюєм над маленьким дивом. Ну принаймі для мене-це диво)) Треба було намалювати картинки на тему якоїсь країни. Кожен розібрав собі по дві. Я зловила дві казки в яких я ніколи не була: Австрію(це країна-моя мрія) і Хорватію(теж казка для мене) І от, я півтора тижні відривалась, кайфувала, насолоджувалась цим афігезним завданням. Окрім того що передивлялась мільйони суперових фото цих країн, вигадувала сюжети фентезі-асоціації до теми. сьогодні закінчила))) тішусь як слоненятко)) втиснула в ці роботи багато маленьких і великих мрій)) облюбувала кожен міліметр))

( Ще одна мрія тут )

Над головою сьогодні блакитнюще небо і сонечко! В Києві, кажуть, снігові хмароньки. Якийсь казковий настрій, незважаючи на епідемію. Бешкетувала вранці, в масці так легко кривлятись і показувати язика, що не втрималась))) це так весело! А ще, може не красиво з мого боку, але мені страшенно подобаєтся, що всі в масках. Так красиво, коли навколо лише очі-очі-очі! Починаю розрізняти настрої лиш по поглядах. І всміхатись оченятами теж можливо))) Давайте лікуватись посмішками!!!

Зараз у Львові якісь жахи творяться. Окрім епідемії грипу, кажуть що знайшли ще щось. Область ізольована. Заборонили виходити надвір і відчиняти вікна. З літаків посипають місто невідомо чим вже другу годину. Люди ходять в респіраторах, в кафешках персонал і водії маршруток теж. Мовчу про те, що відбуваєтся в аптеках....
люди, не хворійте! все буде добре :)
писи. кажуть що перекрили виїзд з області... отже вікендна диво-подорож відміняєтся. мені сумно...

Я страшенно люблю вірші. Я можу їх ковтати тонами. Якщо слухати їх вживу, це відпускає мою душу в піднебесся. Був період, коли мені розповідали по 1 красивому віршу щонеділі. я робила те ж у відповідь. коли слухала в трубці рідний голос, що римувався завжди по-різному настроєво(залежно від автора), виникали відчуття, що тримали в полоні, аж поки сама не знаходила "відповідь"-вірш, вчила його і розповідала. ми трішки загубили цю прекрасну традицію. я отримую їх дуже рідко останнім часом, та це не привід, аби не асоціювати свої відчуття і настрої із віршами. Тож, ділюсь кількома настроями, вони для мене прекрасні!( вірші тут )

Здаєтся хворіти мені корисно:) Я ще не здоровенький, але ходити принаймі вже можу, от і руки скучили за мануальною працею. Тож зняла, вигорівші, запилені Клімтонатхненні роботи зі стіни в кімнаті і провела їм реставрацію:) Як можна було, прокидатись щоранку і не бачити як вони гинуть. А, ще, відреставрувала старезний портрет. З ним в мене пов"язана прекрасна історія:) ( як нові копієчки :) )

Мабуть ніхто не любить хворіти. я теж. тиждень тому, прогулювалась сніговим вечірнім Львовом, смайлики зі снігу, метушливі люди, неквапливо падаючий лапатий сніжок...ням. Мабуть цей погодній подарунок мій організмик зпантеличив і я вже в четвер запчихувала монітор:) В суботу щиро вислухала нотації від втілення турботи і піклування. Дістала по засмарканому носі і наче прийшла до тями))) або переконливо придурилась. не можна ж хворіти, навколо ж хвилюются:) Три дні всміхалась Турботливому, а по від"Їзді, просто впала з ніг:)) але скаржитись не буду! незважаючи на повне безсилля, височенну температуру, і неможливість розмовляти-їсти-пити-читати, я смачно хворію)) Смачно, бо приймаю магічні ліки: привезені неймовірні фільми, книжки, слухаю подаровану чарівну лікувальну музичку і тону в ароматі красивлющого букету. І відчуваю, що скоро одужаю(я ж обіцяла;)) Мабуть здоров"я-це стан душі!

Ох, як же я скучила за парами, рисунками, живописами, дуростями і знущаннями над натурщиками:)
як же хочется заховатися від світу і малювати-малювати-малюватииии.... навіть на роботі на кухні хочется, хочется всюди і все малювати:))))
Front Design не посоромились малювати тінь всюди і на всьому, і мене це потішило


( тут ше )

А хтось займався йогою? як ви до неї ставитесь?